omg онион Балей Псилоцибиновые грибы прущие грибы

Я сижу за компьютером в своей грязной комнате на районе, ищу закладки. Мое сердце начинает биться сильнее, потому что я знаю, что в скором времени смогу исполнить свою заветную мечту - попробовать псилоцибиновые грибы. Гарик, сучок, мазной - все эти слова витают в воздухе, и я чувствую, что близко. Близко к тому моменту, когда наконец-то смогу уйти от реальности и погрузиться в мир галлюцинаций и нереальных ощущений. Наконец-то нахожу нужный контакт, который занимается продажей псилоцибиновых грибов. Пишу ему сообщение: "Привет, братишка, ты можешь помочь мне с псилоцибиновыми грибами?". Меня охватывает тревога, но я понимаю, что это все лишь часть игры. В моей жизни было столько ситуаций, когда я должен был держать себя в руках и не отдаваться эмоциям. Это одна из них. Через некоторое время приходит ответ от моего контакта. Он пишет: "Конечно, бро, могу помочь. Сколько тебе нужно?". Мое сердце замирает от волнения. Я написал цифру, которая означает то количество грибов, которое я хочу приобрести. "Давай встречаться у Сучка, там у него мазной, будет безопаснее", - предлагает мой контакт. "Окей, договорились", - отвечаю я и смотрю на часы. Время идет медленно, как будто замедленное движение кадра в фильме. Наконец, наступает момент встречи. Я попадаю в знакомую подворотню, где уже стоит Сучок. Он выглядит как опытный наркоман, который знает все тонкости этого дела. "Привет, братишка, у тебя есть то, что я заказал?" - спрашиваю я, стараясь звучать уверенно. "Да, бро, все в порядке. Вот тебе грибы. Осторожнее, они мощные", - отвечает Сучок и протягивает мне пакетик. Я достаю деньги и отдаю ему. В этот момент я чувствую мощный прилив адреналина. Я знаю, что сейчас все изменится. Возвращаюсь в свою комнату, нервно распаковываю пакетик. Там оказывается не только грибы, но и небольшая таблетка ацетаминофена. "Что это?" - удивляюсь я. Это было какое-то странное сочетание наркотиков, но я был готов попробовать все, что у меня было под рукой. Я смотрю на грибы перед собой, они выглядят такими привлекательными и загадочными. Я решаю попробовать их сначала без гарика, чтобы оценить их эффект на полную. Беру один гриб, кладу его на язык и начинаю его жевать. Вкус гриба необычный, но не слишком неприятный. Через несколько минут я чувствую себя странно - цвета становятся ярче, звуки громче, а все вокруг начинает двигаться и искажаться. Я лежу на своей грязной кровати и наслаждаюсь этим новым миром. Он такой уникальный и непохожий на все, что я видел раньше. Я погружен в свои мысли и фантазии, словно в глубокий океан. После некоторого времени решаю добавить гарик в игру. Зажигаю джоинт и ощущаю, как его дым заполняет комнату. Вдыхаю его глубоко и чувствую себя еще более отрешенным от реальности. И тут происходит что-то невероятное. Мой мозг начинает переплетаться с галлюцинациями. Я вижу цветные вихри, слышу музыку, которой нет на самом деле, и чувствую себя свободным от ограничений этого мира. Это было самое невероятное путешествие в моей жизни. Я исполнил свою мечту и узнал, что границы нашего восприятия гораздо шире, чем я думал. Но я знаю, что не стоит увлекаться этим. Так закончилась моя история о том, как я купила псилоцибиновые грибы и исполнила свою заветную мечту. Это было волшебное и незабываемое путешествие, которое я запомню на всю оставшуюся жизнь.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.